Основні правила руху по дорозі.

Одним із найпоширеніших видів ДТП є наїзд транспортних за­собів на пішохода, причому 60 відсотків таких дорожньо-транспорт­них пригод буває з вини самих пішоходів. Правила дорожнього руху визначають конкретні обов’язки пішоходів.

Пішохід — особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і що не виконує на дорозі певної роботи. До пішоходів прирівнюються також особи, що пересуваються в інвалід­них візках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візочок, дитячий або інвалідний візок. 

 Особи, які пересуваються по узбіччю або краю проїжджої частини в інвалідних візках без двигуна, ведуть велосипед, мотоцикл, мопед, повинні рухатися у напрямку руху транспортних засобів.

У темний час доби пішоходи повинні намагатися виділити себе на проїжджій частині: використовувати елементи, що повертають світло, прикріплені до одягу; дорожні робітники повинні використо­вувати одяг із спеціальної тканини, оброблений люмінесцентними барвниками.

Якщо огляд вулиці утруднений транспортом, що стоїть біля тро­туару, деревами, кущами, сніговими наметами і т. д., то при виході з дому необхідно дуже уважно оглянути дорогу і переходити її тільки у спеціально відведеному місці.

 Рух організованих груп людей. 

Рух організованих груп людей по дорозі дозволяється тільки у напрямку руху транспортних засобів колоною не більш ніж по чотири чоловіки у ряд за умови, що колона не займає більше поло вини ширини проїжджої частини. Спереду і ззаду колони з лівого боку повинні бути супроводжуючі з червоними прапорцями, а в темний період доби і в умовах недостатньої видимості — із засвіченими ліхтарями: спереду білого кольору, ззаду  – червоного.

Організовані групи дітей дозволяється водити тільки по тротуа­рах і пішохідних доріжках, а якщо їх немає — узбіччям дороги, але тільки у світлий період доби і лише у супроводі дорослих тільки з пра­вого боку проїжджої частини у напрямку руху транспортних засобів.

Якщо маршрут руху організованих колон людей може створювати перешкоди для руху ТЗ, то він повинен узгоджуватися із Державтоінспекцією. Групи дітей водити по проїжджій частині забороняється.

Як повинні рухатись пішоходи поза населеним пунктом.

 Поза населеним пунктом, при відсутності велосипедної і пішоходної доріжок та обочин, пішоходи повинні рухатись по краю проїжджої частину назустріч руху транспортних засобів.  Рух пішоходів по швидкісних дорогах заборонено.

Основні правила руху через переходи.

Переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом за на­явності роздільної смуги на дорозі забороняється. 

Якщо огляд вулиці утруднений транспортом, що стоїть біля тро­туару, деревами, кущами, сніговими наметами і т. д., то при виході з дому необхідно дуже уважно оглянути дорогу і переходити її тільки у спеціально відведеному місці.

Пішохідний перехід — ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні пе­реходи позначаються дорожніми знаками, дорожньою розміткою, світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками, а на пе­рехресті — шириною тротуарів.

При переході дороги необхідно керуватися таким:

        Якщо в зоні видимості немає Перехрестя або переходу, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, то переходити проїжджу частину необхідно тільки, кроком, не поспішаючи, по прямій, перпендикулярній тротуару. Перехід навскоси обмежує огляд проїжджої частини, подовжує шлях і, отже, збільшує час перебування пішохода на проїжджій частині. При цьому треба бути дуже обережними: оцінити відстань до ТЗ, що наближається, його Швидкість, перекона­тися у відсутності небезпеки і не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

Забороняється переходити проїжджу частину поза пішохід­ним переходом, якщо на дорозі є роздільна смуга або дорога має чотири смуги і більше для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлені огорожі.

Переходити проїжджу частину дозволяється тільки по підзем­них, наземних і надземних пішохідних переходах (типи пере­ходів), які бувають регульовані і нерегульовані (види пере­ходів), позначених лініями дорожньої розмітки «зебра» або дорожніми знаками «Пішохідний перехід» (на голубому фоні квадратного знака намальована людина, яка або переходить по «зебрі» дорогу— пішохідний перехід по дорозі, або піднімається або спускається по східцях — надземний і підзем­ний переходи відповідно), а на перехрестях із позначеними переходами — по лініях тротуарів або узбіччю.

Переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затриму­ватися і зупинятися на ній.

Якщо перехід не регулюється світлофором, то машину, що наближається, треба пропустити і, пропустивши и, почекати, поки вона від’їде далі. Адже коли машина близько, за нею не видно зустрічного транспорту.

Якщо перехід вулиці регулюється світлофором, йти можна тільки на зелене світло або при жесті регулювальника, що дозволяє рух (коли він повернувся до вас боком, руки про­стягнуті в сторони або опущені). Якщо горить жовте або червоне світло — йти не можна, навіть якщо немає машин. При переході на зелене світло необхідно також спостерігати за обстановкою, помічати машини, які в цей момент готуються до повороту праворуч або ліворуч, пере­тинаючи шлях руху пішоходів.

 Пішоходи, які не встигли завершити перехід, повинні бути на острівці безпеки або на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, вони можуть продовжити перехід тільки тоді, коли переконаються у безпеці подальшого руху.

При наближенні ТЗ із ввімкненим проблисковим маячком і спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утримати­ся від переходу проїжджої частини або негайно залишити її.

Забороняється перетинати шлях ТЗ, що рухаються поблизу, виходити з-за ник на проїжджу частину. Особливої обереж­ності слід дотримуватися при обході транспорту, що стоїть поблизу тротуару. Пам’ятайте, що шлях зупинення автомо­біля досягає багатьох десятків метрів, і змагатися у швид­кості з автомобілем пішоходу небезпечно.

Ніяких розмов під час переходу проїжджої частини прова­дити не можна, у цей момент ви повинні бути уважними і зібраними.

Очікувати автобуси, тролейбуси, трамваї, автомобілі таксі пішоходи повинні на посадочних площадках, а за їхньої відсут­ності — на тротуарі або узбіччі.

На трамвайних зупинках, не обладнаних посадочними пло­щадками, починати перехід проїжджої частини дороги дозво­ляється тільки після повної зупинки трамвая. Після виходу із трамвая, якщо рейки прокладено посередині проїжджої ча­стині дороги, пішоходи повинні оцінити обстановку на дорозі, а потім прямувати до тротуару.

Пішоходи-дорослі зобов’язані переводити дітей дошкільного віку через  проїжджу частину дороги, тримаючи їх за руку і суворо дотримуючись Правил дорожнього руху.

Одне із головних правил пішоходів — не виходити на проїжджу частину дороги, не переконавшись в особистій безпеці і в тому, що вони не створять небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до Закону України про дорожній рух і Правил дорож­нього руху пішохід має перевагу над ТЗ при переході проїжджої частини по позначених нерегульованих пішохідних переходах, а також по регульованих переходах за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника.

Пішохід має також право вимагати від державних і місцевих органів влади, власників доріг, вулиць і залізничних переїздів ство­рення безпечних умов пішохідного руху. Тому краще переходити проїжджу чистину дороги у місцях, суворо для цього відведених.

Перехід багатосмугової дороги.

Автомобільна дорога, вулиця — частина території, у тому числі у населеному Пункті, призначена для руху транспортних засобів (ТЗ)  і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами.

Пішохідний перехід — ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначені для пересування пішоходів через дорогу.

Багатосмугова дорога — дорога з повздовжніми смугами, на проїжджій частині, що мають ширину, достатню для руху ТЗ, і призначеними для руху в обох напрямках. 

При переході проїжджої частини дороги пішоходи повинні користуватися підземним, надземним пішохідними переходами або пере­ходити дорогу у місцях, позначених спеціальною розміткою або до­рожніми знаками 5.35.1 і 5.35.2

Якщо на ділянках їздців відсутні позначені пішохідні переходи, переходити дорогу дозволяється на перехрестях по лінії тротуарів або узбіч. Коли перехрестя або позначені пішохідні переходи у межах видимості відсутні, а дорога має не більш трьох смуг руху для обох його напрямків дозволяється переходити дорогу під пря­мим кутом до краю проїзної частини у місцях, де вона добре про­глядається в обох напрямках, і тільки після того, як пішохід оці­нить відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість і пересвідчитись у відсутності небезпеки. При цьому по­трібно вміти розрізняти  знаки.

Основні правила переходу проїзної частини за різних умов видимості. 

Пішоходи повинні переходити проїжджу час­тину вулиці по пішохідних переходах. Переходи бувають наземні, підземні і надземні.

Наземний перехід — це ділянка проїжджої частини. Надземні і підземні переходи — це спе­ціальні споруди, призначені для руху через про­їжджу частину без виходу на неї, тобто проїжджа частина і перехід розташовані на різних рівнях.

Якщо в зоні видимості немає переходу або пе­рехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходи­ти її під прямим кутом до краю проїжджої частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і тільки після того, як пішохід оцінить відстань до ТЗ, що наближається, його швидкість і переконається у відсутності небезпеки.

У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.

Пішоходи, які не встигли закінчити перехід, повинні знаходитися на «острівці безпеки» або осьовій лінії.

Вони можуть продовжити перехід, лише переконавшись у безпеці по­дальшого руху.

Особливо уважним треба бути, проходячи уздовж провулка або воріт, відкіля в будь-який момент може виїхати ТЗ.

Переходячи вулицю, потрібно подивитися ліворуч, а дійшовши до сере­дини проїжджої частини,— праворуч.

Якщо вулиця з однобічним рухом, треба подивитися ліворуч або право­руч, тому що по такій дорозі транспорт їде в одному напрямку.

У випадку наближення ТЗ із включеним проблисковим маячком і спе­ціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїжджої частини дороги або негайно залишити її.

Опади, туман, ожеледь впливають на стан поверхні проїжджої частини дороги і на її видимість. Умови, що погіршують стан проїжджої частини та її видимість, називаються складними дорожніми умовами.

Так, на слизькій чи мокрій дорозі значно збільшується гальмовий шлях ТЗ, що може привести до наїзду на пішоходів, що раптово з’являться на проїжджій частині.

Вночі і під час опадів значно погіршується видимість, особливо коли дорога не освітлена.

Крім того, пішоходів може засліпити світло фар автомобілів, що руха­ються назустріч. Для того щоб уникнути травмування пішоходів у складних дорожніх умовах, необхідно:

– переходити дорогу, лише переконавшись в тому, що проїжджа части­на вільна, а транспорт, що наближається, знаходиться на достатній відстані;

– не можна переходити дорогу в місцях, де вона має круті повороти або зиґзаґи;

– у темний час доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи по­винні потурбуватися про те, щоб чітко виділити себе на проїжджій частині або узбіччі. При освітленні фарами добре помітні блискучі предмети і предмети білого кольору.

Якщо на проїжджій частині зупинився ТЗ або з’явилася інша пере­шкода, що обмежує оглядовість, необхідно переконатися у відсутності ТЗ. При цьому ТЗ, які стоять, необхідно обходити з боку, що ближчий до ТЗ, що наближається (ТЗ, що стоять на узбіччі, треба обходити ззаду, ТЗ біля розділової смуги, що розділяє зустрічні смуги руху,— спереду).

Якщо ТЗ, що рухається;, обмежує оглядовість, необхідно пропустити його на безпечній від себе відстані, потім переходити проїжджу частину, переконавшись у відсутності ТЗ на інших смугах руху.

При оцінці дорожньої ситуації в умовах обмеженої оглядовості необ­хідно пам’ятати, що при русі по сухій дорозі з асфальтобетонним покрит­тям зі швидкістю 60 км/год від моменту, коли водій побачив небезпеку і прийняв рішення про гальмування, ТЗ пройде шлях до повної зупинки, що дорівнює 38—42 метрам. Під час дощу, туману, інших атмосферних явищ цей шлях збільшується від 1,5 (ледве вологий асфальт) до 10 разів (покрита крижаною кіркою дорога).

В умовах обмеженої оглядовості ліворуч проїжджу частину дороги не­обхідно переходити на відстані не менше 50 м від ТЗ, що стоїть (за умов сухого асфальтобетонного покриття) спереду або Обійти його ззаду.

В умовах обмеженої оглядовості праворуч дорогу необхідно переходити на відстані не менше 50 м від ТЗ, що стоїть (за умов сухого асфальтобетон­ного покриття), спереду або ззаду.

Момент переходу проїжджої частини дороги вибирається при дотриман­ні перелічених вище умов, коли, подивившись спочатку ліворуч, а потім праворуч, пішохід у межах зазначеної в попередньому пункті відстані не побачить транспортних засобів, що рухаються.

Перехід залізничних колій.

Залізничний переїзд — це перетин шляху із залізничними колія­ми на одному рівні.

Залізничні переїзди поділяються на дві категорії — регульовані і нерегульовані. Регульовані переїзди можуть охоронятися або не охоронятися. Якщо переїзд охороняється усю добу, то такий переїзд обладнується шлагбаумом. Звукова і світлова сигналізація автома­тично включається при наближенні залізничного потяга.

Якщо перед залізничним переїздом немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг руху, переходити переїзд можна лише тоді, коли переконаєшся у відсутності потяга, локомотива або дрезини, що наближаються. При цьому слід керуватися дорожніми знаками, розміткою, світловою і звуковою сигналі­зацією, положенням шлагбаума, а також вказівками і сигналами чергового по переїзду.

 Забороняється переходити залізничний переїзд при опущеному або такому, що починає опускатися, шлагбаумі, а також якщо до пере­їзду у межах видимості наближається потяг. При виявленні потяга (локомотива, дрезини) навіть на великій відстані перетинати переїзд неможна.